студентські тости

***Вип'ємо за радість подолання, за радість досягнення і за щасливу людину - нашого героя застілля!
***Тост студента-хірурга:- Щоб нам довелося зустрічатися тільки за таким столом!
***За декана свогоП'ю кріплене вино.Щоб він так його видал,Як стипендію давав!
***Як світле свято, честь почесті,Гостей недарма повний будинок:Ми зібралися сьогодні разомОбмити новісінький диплом.Вдивимося знову поглядом пильнимДо чого прагнули день за днем ​​-Всього-в ньому одні лише кірки,Ті, за які ми п'ємо!
***Хоч які мудрі викладачі, а все одно студенти тягнуться не до наук, а до студенток. За прагнення до прекрасного!
***Вчений-теоретик частенько говорить студенткам, що чудес не буває. Вчений-практик творить з практикантками таке, що доводиться визнати: чудеса ще трапляються в наші дні. Так вип'ємо за вчених практиків!
***- Ніколи не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні, - сказав студент на лекції своєму другу, погладивая на симпатичну сусідку, - бо те, що ти отримав сьогодні, можеш отримати і завтра.Так вип'ємо за мудрість молодих!
***Перший курс складає іспити. Всі посилено списують, професор читає газету, але варто йому лише опустити газету, всі відразу ховають шпори. Другий курс списує з підручників, але все ще уважно стежачи за професором. Третій курс спокійно списує, не звертаючи на професора уваги, професор опускає газету і злегка покашлює - все нехотя закривають підручники. На четвертому курсі професор опускає газету, чується покашлювання із задніх рядів і професор знову піднімає газету.Вип'ємо за те, щоб професори частіше розуміли тонкі натяки.
***За тих, хто думає, що ми тут вчимося!
***Йде якось по лісі Лиса. Дивиться - на галявині сидить Заєць і щось пише.- Заєць, а Заєць, ти що пишеш?- Дисертацію. "Як заєць з'їв Лисицю" називається.- Та що ти, Заєць, плетеш, такого бути не може!- Ну, не може, так не може, тільки от, підемо за ці кущі! Пішли удвох, а повернувся один Заєць. І знову за свою дисертацію. Через деякий час виходить на галявину Вовк:- Привіт, Косий, що пишеш?- Дисертацію. "Як заєць з'їв Вовка" називається.- Та що ти, Заєць, плетеш, такого бути не може!- Ну, не може, так не може, тільки от, підемо за ці кущі! Пішли удвох, а повернувся один Заєць. І знову за свою дисертацію. Через деякий час виходить на галявину Ведмідь:- Здорово, Заєць. Що пишеш?- Дисертацію. "Як заєць з'їв Медведя" називається.- Та що ти, Заєць, плетеш, такого бути не може!- Ну, не може, так не може, тільки от, підемо за ці кущі! А за кущами сидить здоровенний Лев, а поруч купа кісток навалена. І неважливо, яка в тебе тема - важливо, щоб керівник хороший попався.Так вип'ємо ж за хорошого керівника!
***Приходить хлопець до чаклуна і просить:- Зроби мені член до землі.Чаклун подумав, подумав і зробив йому ноги довжиною десять сантиметрів.Так вип'ємо ж за грамотне технічне рішення!
***Вип'ємо за інтелектуальну міць домінанти сьогоднішнього застілля!
***Кажуть, справжній учений той, хто повністю віддає себе науці. Однак ми, жінки, вважаємо, що справжній учений той, хто віддає себе двом наукам - своєї і "науці пристрасті ніжної", тобто жінкам. Вип'ємо за справжніх учених!
***Кажуть, що у Бору на дверях будинку була прибита підкова.- Ви хіба вірите в народну прикмету, що підкова приносить удачу? - Запитали якось його гості.- Не вірю, але удача, здається, вірить, - відповів Бор. Вченим завжди повинна супроводжувати удача, інакше вони не зроблять скільки-небудь значних відкриттів.Так вип'ємо ж за те, щоб нашого героя застілля, як представника наукової інтелігенції, удача не залишала ніколи!
***Сказано: суха наука, але древо життя вічно зеленіє. Дозвольте з цим не погодитись. Для справжнього вченого наука - це пристрасть, це вічно зелене і квітуче дерево.Піднімемо ж келихи за квітучі дерева науки і життя і за людину, пристрасть якого до науки ми зараз радісно відзначаємо!
***У науці, як і в житті, існують обряди як сукупність деяких дій та ритуали як певний порядок обрядових дій. І вчені роблять ці ритуальні дії: друкують наукову продукцію, поринають в саму глибину науки, захищають дисертації. Але скажіть, хто з жерців науки не радіє, коли суху науку заміняють, на не сухе веселощі?Я піднімаю свій келих за те, щоб ритуали науки ні-ні, та й супроводжувалися ритуалами застілля!
***Пливли на кораблі купець і учений. Купець був багатий і віз собою багато товарів, а вчений чоловік нічого не мав. Піднялася на морі буря, і корабель потерпів крах. Врятувалися лише купець і учений. Вони вчепилися за колоду, і хвиля винесла їх на берег. Бачить купець, що учений зажурився, і говорить йому:- А що тобі сумувати? Це я своє багатство втратив, а твоє - все з тобою.Піднімемо келихи за те багатство, яке не можна втратити - за розум!
***Іспит.Професор: "Що ви замовили б у золотої рибки? Розум або гроші? Ось я б - розум".Студент: "А я гроші".Так нехай у нас буде те, чого нам не вистачає!
***Летить по небу велика птиця, велично і плавно змахуючи величезними крилами. А поруч, метушачись і цвірінькаючи, летить маленька пташка:- Куди ми летимо, а? Куди?Але нічого не відповідає велика птиця ...- Куди ми летимо, ну куди, а?Великий птах повільно повертає голову:- Не знаю ...Так вип'ємо ж за наших наукових керівників!
***